Євген Васильченко

Байки

Дятел і Сич

Нещастя: Дятел дзьоб зламав.
Мерщій до Айболита:
— Що, що робити?
— Посидь, загоїться, повернешся до справ.
Минуло кілька днів, і Дятел знову в лісі.
Аж тут і Сич: — Якого біса
Ти на роботу не ходив? Гуляв?
— Зламався дзьоб...
— То не причина!
Якби за справу ти уболівав,
Беріг би носа, вражий сину,
Це через тебе влипли ми в біду.
Не супереч мені! Я доведу!
Хто, як не ти, в таку гарячу пору
Облишив доглядати кору?! —
І, як на зло,
В цей час комісію з діброви принесло.
За короїдів, що знайшли в соснині,
Мене ти знаєш як погладили по спині!
Тепер і ти держись!
Хай знають у діброві,
Порядки в мене — будь здоровий! —
Лібералізму в нас не стало!

Подію отаку я пережив колись,
А це згадав і жалко стало,
Що всипали Сичеві мало.