Євген Васильченко

Байки

Демонтований Барабан

— Одначе, друзі, що там не кажіть,
А Барабана слід би покарати.
От тільки — як? Тут ви й допоможіть:
Чи нам його продати,
Чи зовсім шкуру здерти, щоб замовк.
А то гримить-гарчить, як вовк,
А ти — ні слова проти!
Та не чутно і нас за ним,
Тим Барабаном голосним.
Ні відпочинку, ні роботи!
Що скажете на ці слова?
— Все правильно! Я ледь жива
Від того грому-шуму.
У Барабана шкура з віслюка,
А в того мудрість знаємо яка!
Про нас не хоче й думать!
Гадаю, не поможе тут догана.
Демонтувати Барабана!

Що ухвалили, те й зробили.
Та що ж... не досягай мети,
Бо цілим той лишився, хто щосили
У барабан гатив!