Коли Брусок скінчив Ножа точити, Останній запитав: — А ти, Брусок, чому Ножем не став? Не хочеш з нами, певно, подружити? — Якби гострити я не вмів, Твої слова прийняв би до уваги. Але у мене інше на умі: Як Ніж, я вашу заслужу повагу, Та чи наріжу стільки я всього, Як ті Ножі, котрих би нагострила Моя любов до вас і сила? Та і Брусків ще ого-го — Для всіх Ножів не вистачає. Це я, працюючи, відчув і на собі... І правда це, бо часто ми стрічаєм Ножі іржаві і тупі.
