— Ох, — стогне Гусінь, — що то буде? Ви ж подивіться, добрі люди, Як Шпак безжалісно личинок нищить! Клює, негідник, та ще й свище… А бачте ж, честь йому й хвала І немала. Немає правди в світі! — Тому ж в нас і в пошані Шпак, — Озвавсь на це Гусак, — Що знищує він паразитів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Я ж — кілька слів своєму брату байкарю: Як ворог виклика тебе на прю, А обиватель десь кляне в куточку, Радій — ти вцілив, отже, в точку.
