Галас у джунглях

Не раз той Вовк, що мав негарну славу,
Настирно до кошари добивавсь,
Щоб учинити там різню криваву,
Та на гарячому й спіймавсь.
Злочинця посадили в клітку.
Довідались у джунглях хижаки про це —
І ну по світу розпускати плітку:
Вовк живиться, мовляв, сінцем;
Він не зобидить і комахи...
Нізащо посадили бідолаху!
— Та це-ж-ж-ж, пряме поруш-ш-шення
                                   тваринних прав, —
Звиваючись шипів Удав.
— Панове, наших б’ють! —
Завив Шакал.
Його скажена розбирала лють:
— Ганьба! Гав-гав! Скандал!
— Джентльмени, дами, —
Заклацав Крокодил зубами, —
Я пропоную: всі, всі, як один
Звернімось в товариство захисту тварин!
Гієна:
     — Так, прилинемо сваволю!
— Свободу Вовку, волю! —
І знявся неймовірний тарарам.

* * *

Все ясно нам:
Чом галас отакий зчинили
Всілякі там шакали, крокодили,
Чому шипить Удав.
Ви думаєте Вовка пожаліли?
Гай-гай! Шукають, бісові громили,
Виправдування для своїх кривавих справ.