Гнідко на толоці старавсь, як міг, І за вечерею йому на знак уваги Все підливали у цеберку браги. ...Гнідка звалили втома й брага з ніг. Осел скрививсь: — Тепер судіть, чого він вартий. Слабак… Ледь дихає. Уже язик звиса... Я браги за Гнідка влив більше на дві кварти, А ще подужаю укласти пуд вівса. Шануєм трударів, та, вибачте на слові, Ще часом козирі лишаємо ослові.