Небесні кадри

Жив у Бога, не тужив,
був на побігеньках,
розводящий всіх дощів,
на вухо тугенький.
Каже Бог: «Іди де ждуть!»
Він веде туди, де жнуть.
Бог велить: «Іди де просять!»
Він веде туди, де косять.
А пошле його за море,
він хлюпоче там, де вчора.

Бог на землю подивився
і за голову схопився:
тут спекота, мухи мруть,
там болотна каламуть,
йде в калошах розводящий,
а на нім благенький плащик,
мовить: «Господи прости,
а куди ж дощі вести?»
Гримнув Бог: «Пішов ти к бісу!»
Той повів дощі до лісу.

Так і на землі буває,
що посаду обіймає
негодящий фахівець,
ретроград і шкарбанець,
не працює, а мудрить,
наче мокреє горить.
Чи не варто дармовісу
теж сказать: «Пішов ти к бісу!»