Якось артисти їхали мимо,
їх запросили дати концерт.
Слухали хмуро люди судимі,
вийшла сопрано, мов на десерт.
Випливла, млосно рученьки склала,
плаття пікантне — бісер і шовк,
кинула оком і заспівала:
«О, посмотри, как здесь хорошо!»
Що тут знялося, мовить несила,
всі реготнули, хто й не хотів,
бачив би Штраус, мов показились,
наче ревіла сотня чортів!
Вже й конвоїри стали втишати,
та виривався з натовпу бас:
«Як до вподоби, то залишайтесь,
знайдеться місце тут і для вас!»
