Турист

Верткий, як щур, панок-турист
    (Казали, буцім журналіст)
    В гурті людей базікав:
— Новини добрі сталися у вас.
Я сам оце примітив: серед мас
До західних ідей цікавість є велика, —
    Вони вже верх таки беруть!
        А це прогресу путь.
Вам докази? На кожнім кроці!
Якось наш містер твіста танцював,
Так гурт який кругом стояв!
    Щасливі лиця, сміх лунав.
Їй-бо, симпатії на нашім боці!
Стрічають скрізь нас, як гостей.
    А це говорить теж про те.
Або й таку ще бачив я картину:
    Учора ваші хлопчаки,
    Побачивши чужу машину,
    Гули круг неї, мов жуки:
Один погладить, той помаца шину...
А джаз! Як він зачарував людей —
Мені ваш ресторан нагадує Бродвей!..
— Та що казать. Нам бачить все цікаво,
        Народ такий, —
Із гурту Чоловік всміхнувсь лукаво. —
    Новинка нам і глек чужий.
    Та й те для нас диковина,
    Що пес і в вас некований...
Я бачив сам: осел стояв недавно тут.
Хоч він і в нас не диковинна птиця,
    Та все ж зібрав чималий гурт,
    Був там і сміх, цікаві лиця.
    Так-от дозвольте запитати:
Ну, як осел у двір буває забреде,
    Зберуться люди подивиться, —
    То як, в дворі отім людей
    В поклонники ослячі записати?

* * *

    Либонь, ще хтось мене
    Докором тут штрикне:
    «Негоже так ось грубо».
Але ж ослам не заглядають в зуби!