Відстрочка

В інституті — вечір випускний.
Грім оркестру, урочисті лиця...
Викладач, не вельми молодий,
шепче молоденькій випускниці:

— Є до вас розмова ділова...
В цей момент, цілком серйозно, щиро,
пропоную руку й серце вам,
і міську прописку, і квартиру!

З хвилюванням відповіді жду...
— Що ж вам відповісти? — каже Рая. —
Все б нічого, тільки ж, на біду,
як людину вас я мало знаю.

— Не хвилюйтесь! — він аж закричав
і шепнув на вушко чорноокій:
— Я зате вас, серденько, вивчав
дуже пильно всі оці п’ять років.

— Що ж, — сказала Рая, — як у вас
щодо мене сумнівів немає,
дайте, прошу, невеличкий час:
я ще вас п’ять років повивчаю!