Мебліоз

Жарт

Стрів я друга юних літ.
— Гей, привіт, — кричу, — привіт!
Ти куди летиш так шпарко,
ніби той метеорит?

— Не затримуй, бо спішу!
По дорозі розкажу.
Маєш час — біжи за мною...

Я пристроївся — й біжу...

— Ну, так що воно за крос?
Друг (жартує чи всерйоз)
каже: — Чув таку хворобу —
агресивний мебліоз?

Добре, хто її не зна!
Ну, а от моя жона...
Просто горе — хоче вшосте
гарнітур мінять вона!

Крик, скандал — немає сил...
Мчу, лечу, мов сучий син,
кожен день, як на пожежу, —
з магазину в магазин...

Не читаю вже й газет,
сам зробився, як скелет,
на роботі
           остаточно
розгубив авторитет...

Другу я поспівчував:
— Ну, а ти б, — кажу, — узяв
й, ніж міняти вшосте меблі,
раз би жінку поміняв!