Василь Шукайло

Магазин для Віри й Наді

Цілий день у Віри й Наді
стільки справ, що просто — жах!
Світу білому не раді,
аж темніє ув очах.

Перш за все потрібно
з толком,
у деталях, до кінця,
доповісти обстановку
з «фронту битви за серця».

І повинна Надя Вірі
розказати до дрібниць,
як у Соні на квартирі
танцював із нею Гриць.

І повинна Віра Наді
розказать, як у четвер
приїздив до них Геннадій —
класний хлопець, ще й боксер.

Надя Вірі — про помаду,
Віра Наді — про кольє.
Надя: — Жорж купує «Ладу»!
Віра: — В Льошки «Волга» є!

А в підсобці невгаває
невблаганний телефон:
Ндю Костик викликає,
згодом Віру зве Антон...

З ательє подружка дзвонить:
— Матеріальчик є у нас —
тільки-тільки в моду входить!
Глянеш — ахнеш! Вищий клас!

— Ой, невже...
І в цю хвилину,
в час напружений оцей,
нетерплячий голос лине:
— Гей, дівчатонька, агей!

Й наче з дальньої планети,
інший полос долина;
— Що то онде за штиблети,
і яка-то їм ціна?

Надя — блим, і з уст — ні пари.
Віра — тихо: — Ну, дає!
Що, потрібні окуляри?
Етикетка ж онде є!

— От так відповідь... Ну й метод! —
Хтось озвався жартома —
Етикетки справді є тут,
тільки етики нема!

— Ну, так де тобі візьму я? —
закипає в Наді лють. —
Причепився... Ми торгуєм
тим, що з бази нам дають!..

Цілий день отак і варять
з тебе воду без кінця...
Ех, якби то запровадить
магазин... без покупця!
Магазин — для Віри й Наді...
От дівчата будуть раді!
Щоб од страх важливих справ
їх ніхто не одривав!