Серцю не накажеш

Питається тітка
(Що з ринку пасеться):
— Ой люба сусідко,
Чи він ще знайдеться?
Ой свахонько-свахо,
Тяжка моя скрута:
Привіявся махом
І зник, баламута!
Учора я зблизька
Побачила знову,
Та п’ятами блиснув,
Не став на розмову!
У розпачі б’юся,
Надієчку трачу,
Страшенно боюся,
Що більш не побачу. —
Сусідка суворо:
— Коханця вам треба?
Вас ангели скоро
Покличуть до неба!
— Та знаю, що в бозі
Вже скоро я стихну.
Боюсь, що пронозу
Впіймати не встигну.
Хай б’є його трясця!
Потяг за хвилинку
Гвоздичок п’ятнадцять
Від мене на ринку.
Вони ж мені значать, —
Зітхнула невтішне, —
Карбованців двадцять,
А може, ще й більше!