На природу «Волга» мчить. І радіють поми й зави, Що й на цей раз пощастить Із приписками й «хвостами». Курка, шинка, ковбаса... І вино тече рікою. І життя — сама краса, Повне миру й супокою. Ну, а вже наприкінці Ревізор несе до зава Підписати папірці — Невідкладна, бачте, справа! І, забувши враз про такт, Зав почав гарячу сварку: «А чому поганий акт? Ми ж пили із вами чарку!» — А то правило в нас є, — Чемно гість відповідає. — Брат наш чарку хоч і п’є, Але честь не пропиває.
