Паперовий дім

Зажурився Обіцяйло —
Телеграма ж прибула:
«Прозвітуйтеся негайно,
Як з будовами діла».
Нагорі не люблять ждати.
Обіцяйло в курсі справ.
— Але ж є у нього штати —
Миттю зава погукав.
Той проглянув телеграму:
— Невеселий буде звіт,
Щоб не влізли ми у драму,
Окомильченка зовіть!
Окомильченко недбало
В телеграмний глянув текст:
— Де моє не пропадало —
Потруджусь на рідний трест!
Кабінети, спальні, зали
Брались хтозна-де й коли.
Ще й фундамент не заклали,
А будинок вже здали.
Скрізь дерзання, скрізь порядок,
Дух змагання між людьми,
І подякує нащадок
За возведені доми.
Помічає шеф не вперше
Окомильченків талант:
Не одну будову вдержав
На собі оцей Атлант!
І росли будинки-ружі,
Як з води та із роси.
Обіцяйло мовить: «Друже,
Що бажаєш, те й проси!»
На таку заяву щиру
Окомильченко прорік:
— Та хотів би я квартиру...
Я ж на черзі п’ятий рік.
А директор винувато
У підлогу погляд впер:
— Виділяю... три кімнати...
В домі... зданому тепер.