Незабутній поцілунок

Незнайомець біля клубу
(У перерві танців)
Підстеріг красуню Любу
І вхопив за пальці.
Причепився до дівчини
Лобуряк. Дуб дубом!
Без усякої причини
Починає грубо:
— Не люблю м’яких, із вати.
Я мужик здоровий.
Мусиш мене цілувати, —
Звів кошлаті брови...
— Захотів ти забагато
Чи жартуєш, може?..
— Ой крихітне моє ладо,
Силою не гоже?..
А я візьму й поцілую,
Хочеш чи не хочеш...
Ще й обійми гарантую, —
Здоров’як регоче.
Та й близенько прихилився,
Підставляє пику...
Лусь! Хвалько аж повалився
І заповзав дико:
Угатила, скільки сили
Мала в кулакові.
Поцілунок був немилий,
Та в саменькі брови!..
— Ох, і б’є лиха личина,
Аж занила кістка! —
Він не знав, що та дівчина...
Ходить у самбістках.