Вихваляння

У червні — місяці картатім,
На зелень, фрукти, ягоди багатім,
    Засперечались між собою,
        Хто з них —
    Принадних, чарівних,
Найбільше користується людською
        Любов’ю!
    Сказала гордо Полуниця,
    Червонощока молодиця:
    — Найперша я в пошані!
    Але при тій умові,
    Якщо у дні передзимові
Мене господарі доглянуть залюбки,
    Прополють старанно грядки.
        Весною,
    На дощі рясною,
Із бур’янами не припинять бою,
        То я віддячу дивною красою!
        — Багато все ж турбот з тобою, —
        Відповіла Черешня товстогуба... —
            А я тим люба,
        Що людям клопоту нема зі мною.
            Мені б лише весною
Мороз цвітіння не згубив базжальною косою!
    — І ти боїшся лиха, —
    Чорниця мовила їй стиха. —
        А я морозу не боюсь
        І тим горджусь!
    Із мене користь людям превелика.
    З хворобами веду нещадний бій,
        Обов'язок це мій! —
Хвалилася і запашна Малина:
— Без мене не обходиться в житті людина.
        Стаю я їй в пригоді
    В осінньо-зимовій негоді! —
    Одна лише Шовковиця гілляста
        Не випинала груди:
    Ягід на ній рябіло рясно,
    Й увагою її не обминали люди.

Мораль. Хвались і ти любов’ю, добротою, —
У світі якістю найліпшою, людською!