Верша

На майдан прибігла Верша,
На трибуні вона перша!
Як роззявить пельку-рота,
То він ширший, ніж ворота!
Верещить несамовито,
Ніби щойно її бито!
Звікувала без заняття,
Вивчила лише прокляття.
Атмосферу нагнітає,
На минуле уповає.
На порядний, чесний люд
Вилива словесний бруд!
Зупинить не можуть люди,
Щоб самим не бути в бруді.
І тому ніхто з трибуни
Вершу й силою не зсуне.
Не затулить пельку-рота,
Що він ширший, ніж ворота!

Що ж порадити найперше?
Як почуєте де Вершу,
Розійдіться по хатах —
То для неї буде крах!