— У мене ти розкішно поживеш, — Казав Різник Теляті, — Сінце пахуче пожуєш І будеш вільно скрізь гуляти, Де схочеш: у дворі чи в полі... У мене дерті, бурячків доволі. Ти знай одне: гуляй і їж... * * * Казав Різник, гостривши ніж.
