Похвалився

Як підпив на іменинах
Заєць у Лисиці,
В холодочку ліг на спину
І давай хвалиться:

— Я, кумасю, на прийомі
Побував у Вовка.
Маса там була знайомих —
Погуляли ловко.

А Вовк мені: — Гей, вухатий,
Не ховайсь в куточку —
Ти ж бо вмієш танцювати
Хвацько на пеньочку.

Потанцюй-но, звесели-но
Всіх отут присутніх.
Дам тобі за це морквину
Й капустину путню.

Та не міг таки не знать я,
Що там на пеньочку
Роздере мене на шмаття
Кляте кодло вовче.

Отож поки вовчурня
Чинно розсідалась, —
Я у хащі навмання —
Поминай як звали.

А Лисиця слуха це
Та на вус мотає.
«Кущ тебе тут не спасе», —
Так собі гадає.

Ще хвальку винця влила,
Приступила зблизька,
Хап зухвальця!
Й подала
На десерт... Зайчиська.

Тож хоч як ти не дивись —
Тут одна примовка:
При Лисиці не хвались,
Як ти втік од Вовка.