По квартирі нишпорила Муха, Чим би поживитися, шукала. Влипла у кисіль, пролізши в кухню, Вирвалась, але в узвар упала. У солодкій купелі щодуху Репетує злодійка-невдаха: — Порятуйте, добрі люди, Муху! Згине ні за гріш мала комаха. Я ж ні перед ким не завинила... А що Куховарка-недотепа Киселю у мисці не накрила, То її за це й карати треба. Так злодій на суді казав (Від образи губи дрижали): — Ні, я не крав, а тільки взяв Те, що погано лежало.
