Старого Сома захвалили Лини, В’юни й скромняги Карасі. — Ви — світла голова! Ви — сила! — Щодня йому торочили усі. — Чого вам, Соме, скніть на дні у ямі? — Підкинув раз ідейку В’юн-сусід. — Хіба вам верховодити над нами? Вам на поверхню випливати слід. Гам простір, почесті, авторитет і влада, Вас шануватиме увесь підводний світ... — Сом намотав на вус оту пораду І виплив... і потрапив прямо в сіть. Хоч ти і Сом, Але живи своїм умом.
