Директор їхав з іменин І трохи був «під мухою». — Дай покермую, — каже він. Шофер-шмаркач не слухає. Скипів «хазяїн» і кричить: — Спиняй — і геть з машини! Тебе, нахабу, слід провчить, Щоб заказав і сину. — Сів за кермо, та не розчовп, Де ліво, а де право: Урізався в бетонний стовп, Земні покинув справи. В очах шофера каламуть, Він стогне: — Горе! Горе! Директора то враз пришлють, А де ж візьму мотора?
