Відкритий конкурс

В одному лісі наближалось свята —
Якась знаменна дата.
І «Птахозвірмузком» з нагоди ювілею
Подав таку ідею:
«З метою створення нових пісень
Про цей святковий день
Відкритий конкурс слід оголосити
І встановити
Високі премії за кращий твір,
Щоб кожен птах і кожен анір
Був заохочений творити»,
І конкурс вмить оголосили,
В жюрі обравши кращі сили.
Оскільки конкурс був відкритий,
А премії встановлені — дай боже, —
То все жюрі, буквально кожен,
Активну участь в конкурсі взяло
І подало
Собі ж на розгляд власні твори:
Хто текст пісень,
Хто музику для хору.
Нащо Козел тупий, мов пень,
І той приніс в жюрі
Свій новий витвір — попурі:
«Гав-гав, тьох-тьох, скре-кре, ку-ку!
Кар!.. куд-куда, ку-ку-рі-ку!..»
І хоч на конкурс прибуло
Пісень незлічене число.
Жюрі не з глупих, далебі, —
Лишило премії собі:
Дві других голові — мистецтвознавцю
І Солов'ю — поету-виконавцю.
Всі треті — друзям по жюрі,
Точніше рідним та знайомим,
І в тім числі Козлу за попурі.
І тільки першої нікому
(Це дуже модно в наші дні!).
Щоб маси теж вдоволені були,
Їм щось для заохочення дали —
Нехай, мовляв, не буде їм тривожно
За їх таланти і пісні!

* * *
Шахрайство звірам вибачити можна,
А людям — ні!