Два вантажі

Переїжджаючи узвіз,
Зустрілися Гарба та Віз.
    — Куди ти прешся не по чину?..
    Чи повилазило хіба?.. —
        Гука Гарба, —
Верни з узвоза, вражий сину!
        Та ба!
Докіль Гарба оте рипіла,
Взялися їздові до діла —
    Здали Гарбу далеко вбік
        І в першу чергу Воза
        Вивезли з узвоза.
— Цього я не забуду вік!.. —
    Гарба від злості плюнула на спицю. —
        Ну й дні!
У мене он полови із дзвіницю,
А в тебе вантажу ледь-ледь на дні.
Що ж ти везеш — скажи мені...
        — Пшеницю!

. . . . . . . . . . . . .

В моралі коротенька мова:
Не чваньсь, коли вантаж —
                      полова.