Дебати

В коморі завелася Миша —
    Чи то забігла від сусід,
    Чи то тому сприяла тиша —
Ніхто не знав як слід.
    А Миша Мишею і є —
    Зерно гризе, сальце жує,
    А там, у слушний час
    Взялася й до ковбас.
Звичайно, треба заходів вживати.
    Та справа, бачте, не проста —
Гордій стоїть за пастку, Влас гуде:
                                «Кота!»..
    І почались дебати.
— В наш вік — і раптом Кіт!.. —
    Гордій кричить, береться за живіт. —
У вік заліза й сталі,
У вік механізації
Не можем ми, немов відсталі,
Іти шляхами котизації!
    — Даремно! Кіт ніколи задніх ще не пас, —
    Вола щосили Влас. —
    Де Миша — Кіт традиція:
    Підкрадеться й негайно схрумка,
    Така моя позиція!
    Така моя відверта думка! —
Не знати, доки тягся б крик,
Якби не вскочив до контори комірник:
    — Кінчай дебати! Пошануйте сили!
    Докіль у вас тяглось,
    Мишей в коморі стільки розвелось,
    Що вже і стіни завалили.

. . . . . . . . . . . . . . .

Хотілося б отут мораль утяти,
Та, мабуть, зайва,
               як оті дебати.