Страхополох

У сутінках — навмисно то чи й ненароком, —
Штовхнув хтось Лева рогом.
Образливим це Левові здалось,
І ось
Комісію він наказав створити,
Щоб виявить зухвальця та провчити.
Почув про це один з Зайців
І, як листок осики, затремтів:
— Як власну безневинність довести?
— Ой, схаменись! При чім тут ти?
Таж Лева хтось штовхнув з рогатих! —
Знайомі Зайця почали втішати, —
А ти ж безрогий — тільки вуха довгі є!
Але страхополох веде своє:
— Не заспокоюйте мене!
А що, як визнають, що вуха й роги — це одне!!
Потрібно довідки зібрати,
Що я і весь мій рід — не із рогатих! —
І добувати довідки побіг.
За день намучився — не чує ніг,
Від втоми та переживань аж зліг...
Але мені його не шкода —
Така
Бридка
Перестраховщицька порода!