Петро Красюк

Байки

Піймав облизня

В село, далеке від великих міст
(Воно розкинулося поблизу Горині),
З далекої заморської країни
Бундючний заявивсь Турист
Із фотоапаратом.
— Хотілося б цікаве тут щось зняти! —
Селянам він почав казати.
— Будь ласка, відкривайте апарат:
Ось наші вам нові будинки —
Там, де ліпилися хатинки.
Ось наш кінотеатр,
Готель, їдальня, школа, магазини...
Але заморський гість лиш кислу корчить міну.
— Це все не те... — почав він спроквола. —
Мене цікавить щось незвичне,
Сказати б екзотичне
І характерне для поліського села:
Обдерта клуня, кособока хата
Або стара корчма...
Селяни в сміх: — Чого нема, того нема.
Даремно, пане, будете шукати:
Спізнились ви, ще й набагато!..
Насупивсь гість, «гуд бай» крізь зуби просичав.
Селяни ж вслід йому: — Що, облизня піймав?

Не радує ні одного з панків,
Приїжджих із чужих країв,
Що наш народ по-новому зажив.