Дивлюсь: по вулиці біжить Панько Мазниця, — А знаю: ледацюга і вайло На все село. — Що трапилося? Мчиш, як блискавиця. — Помер же мій сусід Павло... — Я знаю. Вже й похоронили, — Якраз іду з його могили: Ходив останню шану віддавать. — А що, вже розійшлись всі люди? — Ні, деякі пішли ще поминать... — Тоді потрібно поспішать: Там добра чарка і закуска буде! У кого клопіт, горе, — а Мазницям Одне у голові: наїстись і напиться!
