Орел і безсмертя

Орлові стало несподівано погано: 
Щось головою водить, наче сп’яну, 
Колишньої бадьорості нема... 
— Чим пояснить це все — не доберу ума, — 
Орел збентежений гадає. 
І полетів до лікаря — Сови. 
— Гіпертонією, шановний, хворі ви... 
Ну, що ж, із ким такого не буває: 
На цю хворобу не один страждає... 
— Хіба мій організм такий же, як у всіх? — 
Орел від здивування аж присів. — 
Мені підлеглі — Шпак і Чижик — говорили, 
Що наді мною знак безсмертності сія: 
Хвороби проти мене всі безсилі! 
Виходить, лицемірили — і смертний я?! — 
Од відкриття в Орла обм’якли крила — 
І смерть своїм крилом його накрила: 
Душа такого потрясіння не знесла!.. 
От бачите, що підлабузники зробили? 
Угробили Орла!