Обгрунтована тактика

Слонисі, що плелась до водопою,
Зайчисько з-під куща гукнув:
                                   — Привіт, кума!
Давно не бачився з тобою.
А де ж це кум, що ти сама?
По злачненьких місцях, напевне, блудить?
Вітай його й скажи, що скоро в гості буду!
І хоч пройшла Слониха, мов німа
(Так панібратством тим шокована до краю!),
Зайчисько вслід продовжував гукать:
— Скажи, що про його всі шури-мури знаю
І як зустріну — добре відчитаю!..
— Чи ти здурів? — Зайчиха почала шептать. —
Що ти верзеш? Ось схаменися
Та вгомонися!
Такого намолоти про Слона!..
Чи він тебе хоч зна?
— Вгадала, жіночко: не знає.
Та в цім біди ніякої немає.
А тактика моя себе ще оправдає!..
Коли я говорив,
Ти бачила б, як заздро з-за кущів
На мене звірі очі витріщали!

І справді, не лише Зайці — Вовки й Шакали
Та інша лісова звірня
Від того дня
Зайчиська з острахом великим обминали:
«Попробуй до такого підійти,
Коли з Слонами він на «ти!»