Петро Красюк

На теми літературні

(За Ст. Шушкевичем)

Про один роман

Важкенький томик, як піднять,
І коштує немало,
Коли ж нудьгу одфільтрувать, —
Нема чого у руки взять:
Уся вага пропала!


І читали часто миші...

Він тримався за столицю,
Як дитина за спідницю,
У село, де гартувався,
Носа показать боявся,
Теми міста літ із двадцять
Все висмоктував із пальця, —
І читали часто миші
Його твори в темній ніші.