— Налий мені, Улянко, По самі вінця склянку: За лектора, що просвітив мій ум І зняв з очей моїх полуду, — Все пояснив, як шкодить алкоголь той люду, Із вдячністю я п’ю! — сказав Наум... Ще тричі він гукав на протязі години: — За лектора цю склянку! От людина: Набрався мудрості я з лекції його!.. Набравсь Наум наш... Ого-го!!!
