Із доброти чи для порядку Його спочатку Величали, Гріхів його не помічали, Хвалили, Лаврами вінчали, Коли збивався, виручали І вперто все тягли увись. Потім, гойдаючи, впустили, Але підняти не спішили, Годину-дві відбій трубили І розійшлись.
