Ялинку новорічну прибирала мати: Красиву зірку почепила на вершок, На гілки — іграшки, а поміж ними — вати, Немов би то сніжок. Коли ж у справах відлучилась на хвилину, Схотілося ялиночку вбирать Її найменшенькому сину, Що мав десь літ із п’ять: Сюди-туди крутнувсь, знайшов Чопка1, Що у смітті валявся, До нього нитку прив’язав, на стіл забрався Та поруч зірки почепив аж до вершка. Тут мати надійшла: — Ну й безтолковий! Знайшов прикрасу! Зараз же зніми! А ми На захист сина стать готові: Не гнівайсь, мамо, що дурне зробив синок: В дорослих теж, бува, угору йде Чопок.
1 Чопок (чіп) — дерев’яна затичка до бочки.
