Чобіт і Туфелька

В автобусі брудний великий Чобіт
На модну Туфельку навмисне наступив;
— От із неробами оцими клопіт! —
Зловмисник з глузуванням заявив. —
Навіщо сунутись між трударів,
Їм заважати?
Послухайся моїх порад:
Сиди, панянко, в затишку кімнати,
А то через таких, як ти, наш брат
Не може вільно почувать себе в дорозі —
І повернутись не в спромозі!..

Не буду я давать
Ніякої моралі,
А тільки уточню деталі:
Належав Чобіт той п’яниці, гультяю,
Що у пивній лишив зарплату всю свою,
А Туфелька гарненька — знатній ткалі.