Петро Красюк

Байки

Бар’єр і Вуж

— На старт! — І бігуни рядочком поставали.
— Увага!! Марш!!! — І всі в ту ж мить помчали:
Коза, Ведмідь, Зайчисько й Дикобраз.
І Вуж за ними взявся плазувати;
— Хто може знати,
Кого чекають лаври на цей раз?..
...Біжать, біжать — уже і фініш близько.
Вперед законно вирвався Зайчисько,
Аж раптом остовпів:
— Та тут бар’єр — сто сот чортів! —
Який мені не взяти,
Хоча це й прикро визнавати!
Тим часом і Коза, й Ведмідь, і Дикобраз
Перед бар’єром стали непорушно:
Високий тин з лози на їх шляху здійнявсь.
— Бар’єр не по мені! — й Коза здалась.
Ведмедю його взять тим більш сутужно,
І Дикобраз тинів не брав...
Тут підповзає Вуж, що був геть-геть відстав.
— Ти бачиш? — всі йому. — Бар’єр перед тобою!
— А я в щілину, що поміж лозою! —
Вуж переможно просичав...

Той успіхів нерідко досягає,
Хто здібності Вужові має.