Дебати

Четверту вже годину йдуть дебати.
Лев задоволений — він збори полюбляв
(Готов, було, не їсти і не спати,
Разів по сім на тиждень їх скликав).
А йшлось про те, що, всім на горе,
У лісі випав дощ, і як там не крути,
    А по калюжі до контори	як
    Сухим нікому не пройти
(Це свідчили і вуха і хвости).
Дебати йдуть. Той радить се, той те говорить!
    Один — контору закривать,
    Той — відтягти її на гору,
    Ведмідь же радить почекать:
«Чого нам поспішать і турбуватись дуже?
Пригріє сонце — висохне калюжа!»
    Нарешті, слово Лев узяв
        І так почав:
«На даному етапі (Лев поправив гриву)
Розв’язуєм проблему ми важливу.
    А подивіться: у цей час
Немає Зайця, Борсука між нас.
Це, я б сказав, відрив від колективу,
Це, я б сказав...» Але сказать не встиг,
        Тут Зайчик — плиг:
«Прошу пробачення, що запізнився.
        З калюжею возився:
    Оце удвох із Борсуком
    Її засипав я піском».

Жаль, не вдалось ніяк узнати,
Чи й після в них точилися дебати.