Як тридцять космато буйнилось,
Усі говорили: «Старий!»
Коли ж за півсотні скривилось —
Кричать:
«Молодий! Молодий! Молодий!»
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Ну що ж, друже Толю,
Тримайсь бадьоріше —
Немає ніяких тут див:
То байка лише наймудріша,
То байка лише найсмішніша,
То байка лиш — ох! — найсумніша,
Яку будь-коли ти створив!
