Хоробрий Баран

Під охороною отарника у полі,
Травицю скубучи в овечім колі,
Баран побачив Вовка вдалині.
«Якби, шановні, знали ви, до чого
Мозолить очі той бандит мені!..
Я з нього шкуру здер би із живого,
За все рахунки звів би з ним,
У порошок би запросто міг стерти!
Єдине, що його врятовує від смерті, —
Так те, що м’яса я не їм».
Й пішла про Барана розмова між овець:
— Оце вже молодець — так молодець!

* * *

Мораль? Авжеж: доводилось не раз
Нам молодців таких стрічати серед нас,
Коли, під захистом якогось-то там туза,
Вони так гордо випинають пуза...
Не будьмо ж вівцями, бо то все напоказ!