Микола Карпов

Як не брехне, то й не дихне

Це — найвідсталіша артіль,
Бо в ній Дурисвіт головує,
З начальством водить хліб і сіль
Й себе в начальники рихтує.
Спритний Дурисвіт голова —
Його не влучиш навіть в ступі,
Одурить і кінці схова
З бухгалтером Брехлом укупі.
Він зробить з їжака — бика,
У зведеннях — роботи гори,
Сім тисяч літрів молока
Припише й зуби заговорить.
Горох у нього — на вербі,
А кукурудза — на кислиці,
Допіру він зростив собі
Сто пудів гречки на осиці.
«Чудово» в нього й з буряком,
«Зразково роблять» орачі...
(Буряк вивозять язиком,
А орють пузом на печі).
Про господарство дбає так,
Як пес Сірко про п’яту ногу —
Робивши мерзне, неборак,
А ївши гріється, убогий.
Вже й кури не кричать «ко-ко!»,
Корови й ті змарніли з жаху
Беруть бо з стелі молоко,
А яйця — з пальця або з даху.
В Дурисвіта собача вдача:
Як не брехне, то й не дихне.
Ніхто, повірте, не заплаче,
Як геть його народ зіпхне.
Ілюстрація М. Литвина до гуморески Миколи Карпова «Як не брехне, то й не дихне»

Ілюстрація М. Литвина до гуморески Миколи Карпова «Як не брехне, то й не дихне»