Пече. В густому лісі, під сосною, На роздоріжжі, де мушня роїться, Сиропами торгує і водою Відома всім руда вертка Лисиця. Велика черга спраглих назбиралась, Напитися пошвидше кожен мріє. Лисиця поспіша, заклопоталась Так, нібито за покупців боліє. Із мірки наливає всім галопом, І кожен рух, як блискавка-веснянка, Між тим третина доброго сиропу Лишається невилитою в склянку. Їй Крук сказав: — Ну й спритно ж бо живеш! Та так ти, навіть даючи всім здачу, За літо гору грошей нагребеш І восени собі збудуєш дачу! — Ох, заздрісник, як наш сусідський пес! — Лисиця в відповідь. — Уже й того шкодує! Он на простій воді будують цілі ГЕС, А що ж я — на газованій та дачку не збудую?! Таких пройдисвітів — лисиць та їхніх дочок — Мітлою гнати слід з торгових точок.
Ілюстрація М. Литвина до байки Миколи Карпова «Лисиця і сироп»
