У селі Суха Ліщина Баба є Капітоліна. Звуть її тут просто Капа, Самогон у Капи капа. В полі Капа не буває. Трудоднів не виробляє, А заквасить зранку Капа І до смерку в неї капа Молочко міцне цукрове З-під скаженої корови. Сама квасить й учиняє, Сама дрова підкладає, Сама гонить, п’є й гуляє, Сама й грошики збирає. І усе без раднаргоспу, Без держави, без колгоспу, Тут вам випивка й оркестр, Ну, не баба — спиртотрест! Як начальники хороші, Баба літра дасть без грошей Хабарем помаже Капа — «Хай міліції не капа!» Тут пиячать з головою І по двоє і по троє, Комірник і бригадири, Спекулянти-бузовіри, Всі до Капи йдуть двома, А вилазять чотирма, До пропою — з головою, Згодом — з боднею пустою. Де в сільраді п’яна шляпа, Там у баби Капи — капа, Де ж прогнали п’яних шляп, Там не капає у Кап. Там гостей постійних Капи Теж взяли в залізні лапи, — З них бо користь нам така, Як із цапа — молока.
Ілюстрація М. Литвина до гуморески Миколи Карпова «Де в сільраді шляпа, там — капа»
