Обчикрижений піджак

Юхим купив собі піджак:
— Його носити буду кілька років.
Чудова річ — це скаже всяк:
По моді зшитий він, і облягає боки.
Але радів не довго,
            як в житті бува.
Напевне, мало він трудився:
Минув лиш місяць, може, два —
І у піджак Юхим не помістився.
— Нехай йому лиха година! —
Завівся чоловік. —
        Нацуплю — не дихну.
Ось я його ушию там, де спина,
З боків завужу, поли надітну.
І старшенького сина
Якраз до свята одягну.
Сказав — зробив.
    Юхим твердий на слові.
І річ — при ділі,
        й догодив синкові.
А з часом —
    переробка ще сяка-така —
З’явилася обнова і у меншого синка.

Буває — дехто схоже щось утне,
Щоб зверху бути — не насподі.
Вкоротить вдачу,
        совість надітне:
Підходила тому — і з цим живе у згоді.