Незамінна Сорока

Чого лише Сорока не плела
(Наслухається Вовк —
        на лоба лізуть очі):
— Лисиця із Єнотом
        шури-мури завела,
На Лиса і дивитися не хоче.
Ще ближче підлетить:
    — Начальству знати слід:
Ведмедю меду носять на обід.
Дорогу лестуни знайшли до нього,
На тім’ї жир росте
        в хабарника старого.
А взяти Кабана —
        до чого докотивсь!
Усе він копирсається та риє,
Ще і під вас підриється колись,
Підсиджувать начальство він уміє.
Сказали Вовку:
        — Менше її слухай!
Вона брехлива і дурна.
— Ви що! —
    Вовчисько груди випина. —
Та це ж мої і очі й вуха.

А в декого, як роздивитися, бува,
Чужі не тільки вуха — голова.