Віталій Гунько

Байки

Письмова заява

У лісі Тхір писав заяву на Козла:
— Я добре роздивився:
Коли трава горіти почала,
Він близько там крутився,
Йому потрібно ставить у вину,
Що все навкруг загине від вогню...
Так пишучи, до того захопився, —
Згадав і жінку, і рідню, —
Що й сам він у вогню полоні очутився.
І хоч тікав — аж піднялася курява,
Неначе гналася хортів облава,
Обшмалені у нього хвіст і голова,
Згоріла заодно й письмова та заява.

Біда, як кажуть, розуму навчить,
Тепер, напевне, зрозуміло,
Що, як горить,
Потрібно воду лить —
А не чорнило.