У лісі під крислатим дубом
Збирались часто звірі (мов до клубу).
Приходили туди й Вовки.
Щоразу там верткі Шпаки
Читали із гілок байки.
І звірі непогано виступи сприймали:
Сміялися, аплодували.
І сіроманці, веселитися охочі,
Гукали «Браво! Біс!» до ночі,
А потім... кралися в село,
Їх до вівчарні кожен раз тягло,
І плакали тоді ягнята...
Шпаки!
Як знов появляться Вовки,
То не читайте їм лише байки —
Їм кодекс кримінальний почитати б!
