Розрадники

Як у Вівці посеред дня
З кошари Вовк схопив Ягня
І кинувся тікати в бір,
Вона ридала на весь двір:
— Ловіть, тримайте душогуба!
Забрав моє дитятко любе!..
На плач
Собаки збіглись до кошари —
Барбос, Полкан, сусідський Шарик —
І почали Вівцю втішати:
— Звичайно, жаль тобі Ягняти,
Бо, як-не-як, йому ти мати...
Та годі, годі вже ридати,
Сльозами горя не здолати!..
Чекай... Убивця попадеться,
Так сіроманцю не минеться,
Колись дістанеться йому —
Довіку буде пам’ятати!..

* * *

Слабких розрадити
              охочих в нас багато —
А от одборонить — нема кому!