З Болотом поруч Озерце блищало. А в ньому чиста, як кришталь, вода. Болото часто Озерцю бульчало: — Без дружби жить — єй-єй, біда! Отож, кажу тобі як другу, Розмий цю вперту смужку лугу — І хай зіллються наші води... Ну, не вагайсь... Не буде шкоди... Наслухавшись розмов про це, Розмило берег Озерце, Сказавши: — Та і я не проти... — Й перетворилось швидко у болото. * * * Дружіть, але враховуйте одно: Чи дружба та не втягне у багно.
