Зненацька розходилась Бузина: — Нехай усяк віднині зна, Що маю хист я музикальний! Ні Паганіні геніальний, Ні твори Глінки, ні Шопена Не прозвучать як слід без мене... Пріоритет за мною — й край!.. — У чім причина? — здивувався гай. — Мовчала ж досі Бузина... А Дуб сказав: — Причина тут ясна: Пастух нагнув учора Бузинову гілку І вирізав собі свистілку. А Бузина, почувши свист, Взялася вихвалять свій хист.
